Що належить до балто-слов’янської мовної групи індоєвропейської мовної сім’ї, польська мова затребувана переважно у Східній Європі. У зв’язку з економічним зростанням і розвитком Польщі значимість цієї мови поступово збільшується, а значить і зростає кількість людей, що її вивчають.
1. Польська мова входить до числа найпоширеніших у Європі — нею говорять близько 50 мільйонів людей. Також він входить до трійки найбільш затребуваних слов’янських мов, разом із російською та українською. Також великі польські діаспори є в обох Америках та Австралії.
2. Вважається, що польська мова почала виділятися із пралехітської групи приблизно у Х столітті, одночасно зі становленням польської державності. З прийняттям християнства було принесено і латинську абетку, що дозволило розвивати також і писемність. Тоді ж починають з’являтися і перші тексти польською, переважно це були переклади молитов і псалмів з латині. Найдавніший запис польською мовою датується 1270 роком.
3. Першу спробу систематизувати польську мову було зроблено у 1440 році, коли було складено перший граматичний довідник. Тоді ж починають з’являтися перші літературні твори. Перша друкована книга польською мовою з’явилася у 1561 році, це був переклад Біблії.
4. Польська мова вважається однією з найскладніших для вивчення. А все завдяки складній граматиці, великій кількості винятків і великій кількості шиплячих. І якщо для носіїв інших слов’янських мов це не є надто вже серйозною проблемою (хоча і їм доводиться чимало попрацювати над вимовою), то жителям західної Європи доводиться зовсім непросто.
5. Не можна забувати і про т.з. міжмовної енантіосемії, коли слово схоже на слово з іншої мови, але має зовсім інше значення. Так, носії російської мови можуть плутати такі поняття, як woń – “запах, аромат” (а зовсім не “сморід”), dynia – “гарбуз” (але ніяк не “диня”) або zapominać – “забувати”. Подібних прикладів можна навести дуже багато.
6. Донедавна вважалося, що у польській мові 5 діалектів: великопольська, малопольська, мазовецька, силезька та кашубська. Однак останній все частіше стали відносити до окремої регіональної мови. За різними даними кашубською говіркою говорить від 50 до 500 тисяч людей. При цьому кашубська мова належить до зникаючих мов.
7. Як і в будь-якій іншій сучасній мові в польській є чимало запозичень. Найбільше слів прийшло з латині в середні віки. Потім були запозичення з німецької, французької, чеської, української та російської мов. Сьогодні ж польські лінгвісти навіть б’ють на сполох, стривожені величезною кількістю слів, запозичених з англійської мови.
8. Найдовшим словом у польській мові вважається “konstantynopolitańczykowianeczkówna”. Воно означає «неодружена дочка жителя Константинополя» і було придумано жартома. Взагалі польська мова багата на подібні незвичайні вирази, містить чимало оригінальних прислів’їв та приказок і добре підходить для гри зі словами. А ще його відрізняє найбагатша нецензурна лексика, у цьому питанні польська значно перевершує багато інших мов, включаючи навіть російську.
9. Поляки активно використовують у повсякденному мовленні всілякі зменшувально-пестливі. Причому застосовують їх як стосовно близьким, а й незнайомим людям. Наприклад, офіціант може запропонувати вам не каву (kawa), але каву (kawusia). Активне вживання зменшувально-пестливих можна зустріти також у нідерландській та литовській мовах.
10. Слово «Польща» походить від назви західнослов’янського племені полян, яке прийшло на береги Вісли приблизно у VI столітті. Назва ж «поляни» походить від слова «поле», що буквально «мешкають на Полі» — євразійській території, покритій степами та лісостепами.
