Щороку 6 січня вся Польща відзначає старовинне свято Трьох Королів. До 1960 року цей день був вихідним, але потім про дату поступово забули. Лише 2011 р. поляки знову повернулися до своїх традицій. Сьогодні під час свята Трьох Королів у Польщі знову усі відпочивають – цей день вважається закінченням різдвяного тижня. Свято Трьох Королів – офіційне вихідне по всій країні. Усі магазини та ринки у цей день закриті.
У Варшаві цього дня зазвичай відбувається святкова молитва на Замковій площі.
. 2021 буде винятком.
Користуючись вільним днем, багато людей проводять його на богослужіннях, а потім на вулицях у карнавальних ходах та виставах.
Яскравий костюмований карнавал зі співом коленд, яслами, різдвяними зірками, Ісусом, Марією, Йосипом, Ангелами та бісами, і, звичайно, трьома королями, які прийшли вклонитися Христу, завершує різдвяний цикл у Польщі. Це дуже вражаюче, святкове та гарне дійство. Якщо ви захочете взяти участь у карнавалі, обов’язково надягніть на голову корону (зроблена з паперу). Такі корони у цей день носять усі жителі Польщі. У Польщі свято Трьох королів має свої традиції, пов’язані з костелом та вірою. Є і більш сучасні починання, але все ж таки традиційні підвалини зберігаються і навіть міцніють. Трохи історії та традицій… Саме свято має довшу історію, ніж святкування Різдва. Історія свята сягає корінням в Євангеліє, де описані події принесення дарів волхвами Немовляті Ісусу. Вони принесли Йому смирну, ладан і золото. У ясла, де народився Спаситель, їх привела Вифлеємська зірка. Хто ж ці троє, хто прийшов поклонитися новонародженому Спасителю людства? Досі немає точної відповіді на це, мабуть, найпоширеніше питання. Чи були вони царями – також загадка. Волхви все ж таки – не царські особи, а швидше маги або мудреці. Але у польській традиції вони відомі як Три королі. Ті, хто читав Біблію, а точніше Євангеліє, знають, про які події йдеться. Але навіть той, хто священну для християн книгу не відкривав, теж щось чули про трьох королів – чи волхвів. Згадані лише одного разу, в Євангелії від Матвія, волхви зі Сходу приносять немовляті Христові дари. Але що вони означають? Цей момент у Євангелії вказує на особливе значення, яке волхви надавали немовляті. Тут варто придивитися до опису Євангеліста, адже тут є важливі деталі. Матвій вказує, звідки прийшли волхви: зі Сходу. А в східній традиції наближатися до правителя без приношення не можна було. Тобто цей епізод важливий своєю символікою: волхви, а в католицькій традиції – Три королі – не юдеї, а мешканці інших земель, приносячи подарунок немовляті Ісусу, визнають у Ньому і свого правителя – Царя царів. Їхні імена умовні, але саме вони вкоренилися у свідомості християн: Каспар, Мельхіор та Бальтазар. Зовсім не умовні подарунки, які Христос приніс. Адже важлива їхня символіка. Вона знову і знову вказує на Христа як Царя і Спасителя. Ладан вважався дорогим та цінним подарунком. Особливо його цінність полягала у духовному призначенні. За допомогою ладану в храмах відбувається кадіння – символ жертви Богові. Каждіння здійснює священик, а значить, волхви, приносячи в подарунок ладан, визнаючи Божественну сутність Ісуса, вказують читачам Євангелія на те, що Христос є первосвящеником і принесе жертву Богу. Золото споконвіку вважалося божественним металом. Їм прикрашали й досі прикрашають предмети, пов’язані з образом Бога, хоч би в чому образ Його виражався. На іконах, на символічних предметах храмового та літургійного начиння – усюди ми зустрінемо або золото чи позолоту. Золото було ознакою високого становища. Царі носили головні убори, зроблені з використанням цього металу, він міг бути і знаком мудрості. Подане царем царів золото було визнанням його мудрості і влади над усіма без винятку народами. Смирна – пахощі, що використовувалися в давнину в ритуалі поховання померлих. Вона була піднесена як символ жертви самого Христа, яку Йому належить принести на викуп гріхів людства. Його смерть стане дорогою до вічного життя всіх людей, це підкреслює символізм подарунків, принесених волхвами Спасителеві і в цьому сенсі перегукується з піднесеним ладаном. На згадку про цю подію у Польщі в костелах відбувається освячення золота та ладану, який укоренився на стику XV-XVI ст., а також крейди та води. Вода тут не випадкова, адже у давнину у цей день усі християни святкували Хрещення Господнє. Наразі Водохреща святкується в інші дні. Часто у Польщі на дверях можна побачити написані крейдою три літери K+M+B. Що то за літери? Так ось, у Польщі вони вважаються ініціалами трьох королів. Освяченим у костелі крейдою на двері наносять їх ініціали та поточний рік. В оригіналі це виглядало інакше – C+M+B. З латини це можна розшифрувати так: Christus Mansionem Benedicat – Христе Боже, благослови цей дім. Версію K+M+B можна назвати характерною для Польщі, в решті традиційно католицьких країн на дверях буде саме C+M+B. Легенда про «Трьох королів» з’явилася у Польщі в Середньовіччі, можливо, тому вона глибоко вкоренилася у свідомості поляків, чому досі пишуть K замість C, пояснюючи це саме іменами волхвів, а не абревіатурою з латинського. Освяченим ладаном кадили вдома. Це мало вберегти від хвороб і сил зла. Освяченим золотом проводили по всій довжині шиї, що також було спрямоване на захист людини від недуг та злого ока. За традицією, на свято Богоявлення у Польщі печуть мигдальний солодкий пиріг.У ньому ховали один цілий мигдальний горіх, і той, хто його знаходив, оголошувався мигдальним королем. Вважалося, що знайти в торті горіх обіцяє удачу. Відома традиція, згідно з якою діти ходили будинками, співали колядки на Трьох королів, за що отримували «щедрики» (szczodrki) – смачні рогалики, випечені спеціально до свята. Багато традицій збереглися до нашого часу. Значимість свята наголошує і на відношенні до нього держави. 6 січня у Польщі є вихідним.
Якщо ви захочете взяти участь у карнавалі, обов’язково надягніть на голову корону (зроблена з паперу). Такі корони у цей день носять усі жителі Польщі. 
У Польщі свято Трьох королів має свої традиції, пов’язані з костелом та вірою. Є і більш сучасні починання, але все ж таки традиційні підвалини зберігаються і навіть міцніють. Трохи історії та традицій… Саме свято має довшу історію, ніж святкування Різдва. Історія свята сягає корінням в Євангеліє, де описані події принесення дарів волхвами Немовляті Ісусу. Вони принесли Йому смирну, ладан і золото. У ясла, де народився Спаситель, їх привела Вифлеємська зірка. Хто ж ці троє, хто прийшов поклонитися новонародженому Спасителю людства? Досі немає точної відповіді на це, мабуть, найпоширеніше питання. Чи були вони царями – також загадка. Волхви все ж таки – не царські особи, а швидше маги або мудреці. Але у польській традиції вони відомі як Три королі. Ті, хто читав Біблію, а точніше Євангеліє, знають, про які події йдеться. Але навіть той, хто священну для християн книгу не відкривав, теж щось чули про трьох королів – чи волхвів. Згадані лише одного разу, в Євангелії від Матвія, волхви зі Сходу приносять немовляті Христові дари. Але що вони означають? 
Цей момент у Євангелії вказує на особливе значення, яке волхви надавали немовляті. Тут варто придивитися до опису Євангеліста, адже тут є важливі деталі. Матвій вказує, звідки прийшли волхви: зі Сходу. А в східній традиції наближатися до правителя без приношення не можна було. Тобто цей епізод важливий своєю символікою: волхви, а в католицькій традиції – Три королі – не юдеї, а мешканці інших земель, приносячи подарунок немовляті Ісусу, визнають у Ньому і свого правителя – Царя царів. Їхні імена умовні, але саме вони вкоренилися у свідомості християн: Каспар, Мельхіор та Бальтазар. Зовсім не умовні подарунки, які Христос приніс. Адже важлива їхня символіка. Вона знову і знову вказує на Христа як Царя і Спасителя. Ладан вважався дорогим та цінним подарунком. Особливо його цінність полягала у духовному призначенні. За допомогою ладану в храмах відбувається кадіння – символ жертви Богові. Каждіння здійснює священик, а значить, волхви, приносячи в подарунок ладан, визнаючи Божественну сутність Ісуса, вказують читачам Євангелія на те, що Христос є первосвящеником і принесе жертву Богу. Золото споконвіку вважалося божественним металом. Їм прикрашали й досі прикрашають предмети, пов’язані з образом Бога, хоч би в чому образ Його виражався. На іконах, на символічних предметах храмового та літургійного начиння – усюди ми зустрінемо або золото чи позолоту. Золото було ознакою високого становища. Царі носили головні убори, зроблені з використанням цього металу, він міг бути і знаком мудрості. Подане царем царів золото було визнанням його мудрості і влади над усіма без винятку народами. Смирна – пахощі, що використовувалися в давнину в ритуалі поховання померлих. Вона була піднесена як символ жертви самого Христа, яку Йому належить принести на викуп гріхів людства. Його смерть стане дорогою до вічного життя всіх людей, це підкреслює символізм подарунків, принесених волхвами Спасителеві і в цьому сенсі перегукується з піднесеним ладаном. На згадку про цю подію у Польщі в костелах відбувається освячення золота та ладану, який укоренився на стику XV-XVI ст., а також крейди та води. Вода тут не випадкова, адже у давнину у цей день усі християни святкували Хрещення Господнє. Наразі Водохреща святкується в інші дні. Часто у Польщі на дверях можна побачити написані крейдою три літери K+M+B. Що то за літери? 
Так ось, у Польщі вони вважаються ініціалами трьох королів. Освяченим у костелі крейдою на двері наносять їх ініціали та поточний рік. В оригіналі це виглядало інакше – C+M+B. З латини це можна розшифрувати так: Christus Mansionem Benedicat – Христе Боже, благослови цей дім. Версію K+M+B можна назвати характерною для Польщі, в решті традиційно католицьких країн на дверях буде саме C+M+B. Легенда про «Трьох королів» з’явилася у Польщі в Середньовіччі, можливо, тому вона глибоко вкоренилася у свідомості поляків, чому досі пишуть K замість C, пояснюючи це саме іменами волхвів, а не абревіатурою з латинського. Освяченим ладаном кадили вдома. Це мало вберегти від хвороб і сил зла. Освяченим золотом проводили по всій довжині шиї, що також було спрямоване на захист людини від недуг та злого ока. За традицією, на свято Богоявлення у Польщі печуть мигдальний солодкий пиріг. У ньому ховали один цілий мигдальний горіх, і той, хто його знаходив, оголошувався мигдальним королем. Вважалося, що знайти в торті горіх обіцяє удачу. Відома традиція, згідно з якою діти ходили будинками, співали колядки на Трьох королів, за що отримували «щедрики» (szczodrki) – смачні рогалики, випечені спеціально до свята. Багато традицій збереглися до нашого часу. Значимість свята наголошує і на відношенні до нього держави. 6 січня у Польщі є вихідним. 
