Столиця Люблінського воєводства вражає гербом свого міста. Уявіть собі білошерстого цапа, який тягнеться своєю мордочкою до виноградної лози. Недарма в народі за Любліном закріпилося лагідне прізвисько – Козячий град. А ще його називають меншим братом Кракова, натякаючи на його красу та самобутність.
Сторінки історії
Стверджують, що село під такою назвою з’явилося десь у 7-8 столітті, поступово розросталося – благо, що землі тут родючі, та й річка під боком – Вісла. Для порядку, як водиться в Польщі, спорудили дерев’яну фортецю для захисту від супостатів. Проте географічне розташування села зробило її своєрідним мостом між Східною та Західною Європою, і вже на початку 14 століття Люблін отримує статус міста та продовжує стрімко розвиватися. А до кінця того ж століття міста навіть отримує від короля право на вільну торгівлю. Смішно, що навіть раніше Кракова, з яким порівнюють Люблін. Кінець 16 століття ще одна знаменна дата в історії міста. Саме тут Польща та литовське князівство підписали так звану Люблінську унію, а результаті народилося об’єднане держава. 17 століття було відзначено сумнішими подіями: спочатку місто зазнало епідемії чуми, а потім ним по черзі опановували то Росія, Швеція, в результаті русла торгових шляхів добряче обміліли. Вся ця вакханалія тривала досить довго, і Люблін періодично перехід із рук до рук – то був австрійським, то знову російським. І лише після Першої світової війни Люблін повернувся у лоно Польщі. У роки Другої світової Люблін записав ще одну скорботну сторінку у свою історію: на його околиці гітлерівцями було споруджено один із найстрашніших таборів смерті – Майданек.
Люблін сьогодні – це науковий та культурний центр, а також просто веселе студентське місто, оскільки університетів та вузів тут безліч. Тут дбайливо зберігають пам’ятки історії та культури, Але й сучасне культурне життя б’є ключем: театри різного спрямування – від класичного до авангардного спрямування – у місті представлені у великій кількості. А ще проводяться театральні та музичні фестивалі, так що скучити туристам у цьому місті не загрожує. А ще Люблін славиться тим, що тут споконвіку мирно співіснують люди різних національностей та конфесій. Релігійні війни завжди оминали місто стороною.
Визначні пам’ятки
– Меморіальний комплекс концтабори Майданек не може бути обійдено увагою туристів. Після його відвідування будь-яка розсудлива людина зробить все для того, щоб такі “фабрики смерті” більше ніколи на планеті не з’явилися.
– знаменитий Люблінський замок ніяк не може бути обійдений увагою гостей міста. Споруджений він був ще в 12 столітті в оборонних цілях, але потім перебудовувався і навіть один час був королівською резиденцією. У 19 столітті він мав іншу, менш почесну функцію
– В’язниця для засуджених за політичні злочини. Нині тут розташований музей.
– Кафедральний собор, розташований у центрі старого Любліна, вражає своїми розмірами та своєю суворою красою та вишуканістю. Був збудований у 16 столітті, а своє нинішнє століття набуло вже наприкінці 18 століття після того, як було реконструйовано після пожежі. Примітний тим, що є храмом, що діє.
– поруч із Кафедральним собором розмістилася Тринітарська вежа, яку жоден турист не може не помітити Хоча б тому, що це головний хмарочос Любліна – 64 метри заввишки. З оглядового майданчика все місто як на долоні.
– Люблін театральний представляє особливий інтерес для туристів, яких цікавить не лише історія, а й сучасність. Знаменитий театр NNнаприклад, розташований прямо в історичній пам’ятці під назвою Міська брама, у своїх спектаклях намагається пов’язати в єдине ціле життя єврейського населення Любліна у минулому та сьогоденні. А театр ляльок імені казкаря Андерсена розмістився у приміщенні Домініканського монастиря, ще одного шедевру архітектури.
– відпочити від огляду визначних пам’яток Краківському передмісті – головній вулиці старого Любліна. Тут величезна кількість кафе, ресторанчиків та пивних барів, стилізованих під старовину.
